Записки эстонского Бандеровца

Взагалі не розумію про що йде мова. Храми не є власністю Церкви. Храмом розпоряджається церковна громада. Громада голосуванням обирає свій представницький орган - церковний комітет, який у свою чергу обирає голову комітету, скарбника і т.д. Комітет займається збором коштів, пожертвувань на потреби храму, їх обліком, а також веде всю фінансово-господарську діяльність і звітується перед громадою. Комітет також звертається до церковного начальства з проханням закріпити за парафією священика. Церковним комітетом визначається розмір заробітної плати священику, виходячи із фінансових спроможностей громади. Священник є найманим працівником в обов'язки якого входить відправлення літургій, проведення обрядів шлюбу, хрещення, похорон. Він не може розпоряджатися майном храму і не може мати доступу до грошей(крім своєї зарплати). Тільки церковний комітет розпоряджається майном, вирішує питання ремонту, або придбання чогось необхідного для функціонування храму. Священик є ніхто і звати його ніяк. У священика є тільки право дорадчого голосу, але вирішує все комітет більшістю голосів. У випадку виникнення якихось непорозумінь, або конфліктів із священиком, церковний комітет звертається до церковного начальства з проханням замінити найманого священика на іншого. І церковне начальство завжди це прохання виконує. Все.