Що в Україні не було ніякої національної самосвідомості - надто спрощений підхід. У деяких регіонах, наприклад, в Донбасі її дійсно було вкрай мало (у Донбасі взагалі поширена донаціональна, т.зв. "цехова" свідомість). Чим далі на Захід, тим національного українського більше. Харківський Народний Рух доволі потужний був у той період; а зараз радикали із "Патріота Україні" в Харкові мають потужний осередок і популярні серед молоді. У Харкові знаходиться найбільш східний пам'ятник героям УПА.
Я у 1990-х, зустрічаючись з росіянами з Росії, із здивуванням чув від них щиру впевненість у тому, що ми українці ось-ось приповземо назад "в лоно єдиной Родіни". І російські гості, бачучи шалену бідність і гіперінфляцію 1990-х, ніяк не могли второпати: чому це українці, які "награлися в незалежність" ніяк не хочуть приповзати?.. І дійсно, противників незалежності в усі часи існування України було меншість, навіть в економічно найтяжчі 90-ті роки.
Якби Ви були праві й в Україні на зламі 1980-90х дійсно не було би ніякої національної свідомості, а всі прагнення своєї окремої країни ґрунтувалися виключно на "ковбасній заздрості Москві", - то з першими ж економічними труднощами 1990х (коли вже Москву не годували, а в людей не вистачало навіть на їжу) виповнилася би заповітна мрія московських гостей: поповзли б на колінах "в лоно".
Але цього не сталося! Значить, була таки національна свідомість в українців і неабияка.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2011-09-25 09:41 pm (UTC)Я у 1990-х, зустрічаючись з росіянами з Росії, із здивуванням чув від них щиру впевненість у тому, що ми українці ось-ось приповземо назад "в лоно єдиной Родіни". І російські гості, бачучи шалену бідність і гіперінфляцію 1990-х, ніяк не могли второпати: чому це українці, які "награлися в незалежність" ніяк не хочуть приповзати?.. І дійсно, противників незалежності в усі часи існування України було меншість, навіть в економічно найтяжчі 90-ті роки.
Якби Ви були праві й в Україні на зламі 1980-90х дійсно не було би ніякої національної свідомості, а всі прагнення своєї окремої країни ґрунтувалися виключно на "ковбасній заздрості Москві", - то з першими ж економічними труднощами 1990х (коли вже Москву не годували, а в людей не вистачало навіть на їжу) виповнилася би заповітна мрія московських гостей: поповзли б на колінах "в лоно".
Але цього не сталося! Значить, була таки національна свідомість в українців і неабияка.