У моей идеи все больше сторонников

[prof_eug]

Другий шлях – це вже згадуваний поділ України. За якого Україна буде поділена відповідно на українську Україну та «невідомо яку» Україну. При цьому українську Україну при такому болісному народженні, хоч і в значно менших межах, звичайно, очікує помірний економічний злет, вступ до НАТО та ЄС, національне відродження та  європейський політичний і соціальний розвиток. Зокрема, такий сценарій народження України чітко виклав 2010 року на «Українській правді» знаний український науковець а зараз професор Талінської школи права ТТУ Є.Цибуленко: «Я рахую, що пора відкинувши зайвий сором і шароварний патріотизм, визнати, що в сьогоднішньому вигляді Україна як незалежна держава – не відбулась, приречена і не має жодних перспектив. Східна Україна – це непідйомний баласт, що втопить усю країну. Ідея соборності,  на сьогоднішній день, нажаль, не працює. Якщо ми не збережемо Україну у складі областей, де проживає український народ, а не охлос, який не пам’ятає ні свого роду, ні своєї мови, ні своєї історії – ми втратимо все. Східні області повинні тимчасово бути виведені з її складу. Тоді Західна Україна отримає усі можливості для побудови демократичної європейської держави і найшвидшого вступу в ЄС та НАТО».

Ця ідея має свої плюси і мінуси, але очевидно, що після чергових невдалих спроб народження вона буде отримувати все більше прихильників.

Вголос ідею про від’єднання від України Криму та Донбасу минулого року висловив письменник Ю.Андрухович, його підтримав відомий в Україні та світі журналіст М.Рябчук. Цього року цю ідею підтримав Шевченківський лауреат В.Шкляр, теж використавши для позначення небезпеки впливу Сходу і Півдня слово «гангрена». При цьому важко не погодитись з таким аргументом В.Шкляра: «Особисто для мене Україна закінчується на історичних кордонах Речі Посполитої та Гетьманщини. Все решта – Дике Поле. А те, що там, мовляв, теж є «свідомі українці», мене ні в чому не переконує. Українці є і на Холмщині, і на Берестейщині, і в Канаді, і, може, навіть на Кубані. То й що? Найрозумніше, до речі, що міг би зробити сьогодні Путін, це подарувати нам ще й Кубань укупі з Курщиною та Воронежчиною. Тоді б навіть без «тушок» його аґентура складала в парламенті конституційну більшість – з усіма бажаними для Кремля наслідками. Ящірки, яким шкода позбутись хвоста, позбуваються голови.»

Источник: http://mudradumka.blogspot.com/2012/09/3.html 

Моя статья: http://dunajclub.info/node/296 (укр.), http://www.pravda.com.ua/columns/2010/09/16/5388619/
(рус.), о которой идет речь.

Comments

[dmitri ruban (from livejournal.com)]

Перечитал ещё раз. И вместо привычного "одобрямса" воспринял более критически. И вот какие у меня возражения по существу:

Пример Германии был-бы очень хорошим, не будь двух вещей.
Во-первых - речь идёт об Австрии. Она тоже была поделена на разные оккупационные зоны. Через несколько лет, бывшие союзники Антигитлеровской Коалиции оттуда ушли при условии нейтралитета. Австрия до сих пор не состоит в НАТО. При всём том, что она граничила с Венгрией и Чехословакией, не похоже, чтобы коммуняки её к рукам прибрали. Более того, примером своего нейтралитета она вдохновила венгров на восстание 1956-го года.
Воссоединение Германии остаётся довольно противоречивым и многие немцы недовольны тем, как оно прошло. В частности, Восточные Земли были задарены: а) обменом Восточной Марки на Западную не действительным курсом, а 1 : 1; б) завышенной зарплатой, несоответствующей соотношению производительности труда, в) затратами западников на реформы восточников; г) щедрыми социальными пособоями восточникам. Андреас Андерсен (ЖЖ-аккаунт Baltvilks), как репатриант, жил на Западе Германии и говорит, что после воссоединения уровень жизни там несильно, но заметно опустился. Другой путь был-бы тоже непростым и привёл-бы к обезлюживанию Востока массовой иммиграцией на Запад. Поэтому и патовое состояние с двумя Кореями.

И о Кубани. Не знаю как в Воронежской Области, может там в некоторых сёлах и говорят по-украински. Дело в том, что у меня бабушка по отцу оттуда и я там родился, да и раннее детство провёл. Несмотря на то, что у очень многих там украинские фамилии и дуршлаг часто называют "друшляком", абсолютное большинство их носителей - такие-же украинцы, как Юрий Нестеренко. Большевики постарались для деукраинизации Кубани.

[prof-eug.livejournal.com]

В Австрии была другая ситуация. Там государство восоздавалось международным договором союзников в котором прямо переписывался нейтралитет.